Чотири роки та один довгий місяць... Саме стільки триває неволя очільника Голопристанської громади

Чотири роки, як Олександр Володимирович Бабич перебуває у полоні окупантів лише за те, що не зрадив себе, свій дім і свою присягу.

За цими цифрами — тисячі днів невідомості, тривоги та водночас непохитної віри. Олександр Володимирович став для нас не просто очільником, а живим символом незламності. Навіть крізь холодні стіни катівень ми відчуваємо його силу, яка тримає кожного з нас.

Він не зламався. Він не пішов на компроміс із совістю. І ми не маємо права опускати руки. Наше серце — з ним, наша молитва — за його повернення.

Пам’ятаємо. Чекаємо. Боремося!