10 липня — День вшанування пам’яті загиблих медичних працівників

Сьогодні ми схиляємо голови у глибокій шані перед світлою пам’яттю медичних працівників, які віддали свої життя за свободу та майбутнє України.Вони обрали найгуманнішу професію — рятувати людей. Проте війна змусила їх стати на передову боротьби за людські життя ціною власного.

Лікарі, медичні сестри, парамедики та водії швидких виконували свій професійний обов'язок під цілодобовими обстрілами, у напівзруйнованих лікарнях та на залітих вогнем евакуаційних шляхах, до останнього подиху залишаючись вірними своїй клятві.Особливим болем у наших серцях відгукується трагедія медиків Голопристанської громади. Опинившись в ізоляції та під тиском тимчасової окупації, ці відважні люди тримали медичний фронт в умовах жорстокого терору, рятували земляків під час катастрофічного затоплення після підриву Каховської ГЕС та гинули від підступних ворожих ударів на поки ще окупованому Лівобережжі.

Російські загарбники забирали їхні життя, намагаючись знищити саму надію, але не змогли зламати їхню професійну гідність і вірність Україні.Ці люди — справжні Герої. Вони щодня дивилися в очі смерті, щоб вирвати з її обіймів інших. Їхній тихий щоденний подвиг та жертовність є прикладом неймовірної мужності, стійкості та найвищої людяності у часи найбільшої темряви.

У тисячах врятованих ними життів,у кожному б’ючомуся серці, яке вони вберегли,у вічній вдячності українського народу, на закарбованих сторінках історії нашої незламності. Дякуємо вам за кожен повернутий світанок та за кожен врятований день. Ваша відвага назавжди залишиться живим дороговказом у наших серцях.

Світла і невмируща пам'ять загиблим медикам.Герої не вмирають!