Про деякі види шахрайства з майном у нашій місцевості

На жаль, на сьогодні одним із найвіртуозніших та найпродуманіших видів шахрайства є афери у сфері нерухомості, зокрема, це стосується спадкування або купівлі-продажу об’єктів нерухомого майна. Насамперед держава, органи місцевого самоврядування та деякі громадян продовжують ставати жертвами аферистів. Як наслідок – затяжні судові тяжби або взагалі безнадійні кримінальні та судові справи, величезні судові витрати.

З мого особистого, великого досвіду роботи у виконавчому комітеті міської ради хочу зазначити, що найчастіше шахраї намагаються діяти за допомогою адвокатів …. через державні органи або суд.

Наведу кілька найпоширеніших схем шахраїв.

 

Схема № 1. Фальшивий спадкоємець.

Не секрет, що люди помирають, а старі люди помирають значно частіше молодих. Були випадки, коли старі люди помирали, після них залишалося нерухоме майно, чим користалися шахраї. Схема така: беруть людину з однаковим прізвищем з померлим, бажано родом з його села. Потім роблять запити до нотаріуса, незначним чином змінюючи у запиті дату смерті та прізвище померлого (на один день чи на одну букву). Отримавши довідку, що спадкова справа після смерті такого то не відкривалася, звертаються з позовом до суду про визнання права власності у порядку спадкування з надією на те, що відповідач – представник органу місцевого самоврядування або суд не проявлять пильність і задовольнять позов.

Звичайно, в останні роки в суді стало дуже важко провести аферу, на подібні випадки звертають увагу, але можливість для афери існує.

 

Схема № 2. Фальшива розписка.

Насамперед шахраї звертають увагу на безгоспні будинки, або будинки, які мають відверто занедбаний, занехаяний стан, або в будівлі тривалий час ніхто не мешкає.

У цьому випадку шахрай отримує всю можливу необхідну інформацію щодо майна та його ймовірного власника та підробляє фальшиву розписку, ніби померлий власник взяв у нього гроші в борг, а вразі не поверхня боргу – передати йому нерухоме майно.

Потім шахрай подає позов до суду про визнання угоди дійсною.

Слід зазначити, що інколи шахраї настільки хитрі, що навіть самі себе перехитрили, а видають шахрая дрібниці.

Так, не усі знають, що назви деяких вулиць нашого міста були перейменовані в 2015-2020 роках і цей процес продовжується. А в розписці, датованій початком століття, вказують «…. вулиця Парусна…. Фіалкова …. Героїв і т.п.)»,тобто ті назви, про яких на початку 2000-х років ніхто й не чув.

Також у шахраїв виникає проблема зі свідками. У фальшивій розписці слід вказувати свідків, яких потім можуть привести до суду. При аналізі віку таких «свідків» виявляється, що при складанні «розписки» їм було …. по 4 роки, по 10 років, по 16 років. Скажіть, може бути свідком отримання позики 4-річна дитина? Звичайно ні.

 

Схема № 3. Нібито довічне утримання людини.

Договір довічного утримання (догляду) є альтернативою договору купівлі - продажу в тих випадках, коли особа за життя має намір, але за певних умов, розпорядитись належним їй на праві власності майном.

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає іншій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Можуть бути випадки, коли помирають старенькі, деякі з них навіть у геріатричному закладі, потім певна стороння людина звертається до суду та надає договір довічного утримання.

Але на щастя, не всі знають, що договір довічного утримання підлягає нотаріальному посвідченню, тому суд легко вирішує зазначені справи проти таких позивачів.

В цьому випадку слід бути обережними та зазначити, що далеко не усі люди, які довічно доглядали стареньких та нотаріально не посвідчили договір, можуть виявитися шахраями. Люди могли просто не встигнути укласти такий договір, або не знали про його необхідність.

 

Схема № 4. Отримання майна в порядку набувальної давності.

Ця схема найчастіше працює. Коли людина знаходиться за межами України і, наприклад, поселяє у належному їй будинку сторонніх осіб-квартирантів без укладення відповідного договору найму житла.

За нинішньою політичною та економічною ситуацією, погодьтеся, дуже складно громадянину Китаю, Росії чи там Норвегії регулярно прибувати на Україну та доглядати майно.

У відповідності до статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Людина, яка прожила (або робить вигляд, що прожила) понад 10 років у такому будинку, зазвичай переоформляє на себе особові рахунки , кілька разів бере довідки про фактичне проживання та звертається з відповідним позовом до суду.

Іноземець може навіть і не здогадуватися, що у нього забрали майно.

Так що будьте пильні і бережіть себе і майно.

 

Сергій ТАРАНЕНКО, начальник відділу з питань

юридичної роботи виконавчого комітету міської ради.