Про роботу за сумісництвом керівників закладів та установ

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи за наймом.

Робота за сумісництвом регламентується постановою Кабінету Міністрів України "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" від 03 квітня 1993 року № 245 та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Мінпраці України, Мін'юсту та Мінфіну від 28 червня 1993 року № 43.

Цими документами також встановленні обмеження на роботу за сумісництвом певних категорій працівників. При цьому керівниками державних підприємств, установ і організацій разом з профспілковими комітетами можуть запроваджуватися обмеження щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно вплинуть на стані їхнього здоров'я та безпеці виробництва. Ці обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок.

Також встановлено обмеження тривалості роботи за сумісництвом для працівників державних підприємств: 4 години на день і повний робочий день у вихідний. А загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу, але на підприємствах інших форм власності працювати за сумісництвом можна більше.

Взагалі не мають права працювати за сумісництвом керівники держпідприємств, їхні заступники; керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної та творчої діяльності).

Відповідні роз'яснення Міністерство праці та соціальної політики України з даного питання також наводить в своїх листах № 243/06/186-08 від 08.08.2008 та № 294/13/116-10 від 16.09.2010.

Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності для керівників закладів та установ, засновниками яких є орган місцевого самоврядування, передбачені також і Законом України «Про запобігання корупції».

Зокрема, статтями 3 та 25 Закону України «Про запобігання корупції» їм заборонено займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України, входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).

Зазначу, що керівники закладів та установ культури, освіти, медицини мають повне право працювати за сумісництвом, при цьому вони повинні дотримуватися таких обмежень:

• здійснювати сумісництво не за місцем основної роботи або не у підлеглій установі (закладу), тобто хочеш працювати за сумісництвом – іди працюй за сумісництвом в іншу установу, заклад;
• здійснювати сумісництво у вільний від основної роботи час (а це з 08-00 до 17-00), тобто працюй лише після 17-00 години;
• здійснювати сумісництво лише певну кількість годин на тиждень.

Хочу звернути увагу, що матеріальне забезпечення наших керівників, м’яко кажучи, не найгірше в порівнянні з іншими громадянами, тим більше зараз з керівниками укладаються контракти.

Однак багато хто нехтує вищеназваними обмеженням та здійснює сумісництво прямо у ввіреній йому установі (закладі), фактично займає посаду підлеглого йому працівника, в результаті отримує винагороду більшу, ніж передбачено його контрактом, або працює у підлеглій установі (закладі), тобто є підлеглим у свого підлеглого.

Про яку тоді принциповість та неупередженість керівника може йти мова?

У відповідності до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери не встановлюються керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їх заступникам такі види доплат як:

• за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників;
• за суміщення професій (посад);
• за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.

Крім того, виникає закономірне питання: якщо керівник має час та сили працювати іще за сумісництвом, чи дійсно він так уже все робить на користь свого закладу, установи, чи дійсно він так цілодобово думає за збереження ввіреного йому комунального майна та досягнення небачених висот у роботі та проявляє службового рвіння?

Може йому треба зменшити виплати?

Сергій ТАРАНЕНКО, начальник відділу з питань юридичної роботи виконавчого комітету міської ради, уповноважена особа з питань запобігання та протидії корупції.