Чому Різдво святкують 25 грудня: розповідають вчені

Відео-історія Різдва за посиланням:

https://youtu.be/-7a6JbdHYTY?si=vqEVdxDdmwpM2zBY  

Історики вважають Ісуса з Назарету єврейським проповідником та релігійним лідером періоду I століття нашої ери, якого послідовники ісламу вважали пророком, а християни – Сином Божим.

Більшість християн святкують день народження Ісуса 25 грудня, а сучасний календар відраховує роки від його появи на світ.

У IFLScience розповіли, що відомо науці про точну дату народження Сина Божого.

Чи був нульовий рік?

В історії немає такого поняття як "нульовий рік", а навіть якби існувало, то Ісус народився не тоді. Канонічні Євангелія від Матвія та Луки, написані через ціле покоління після життя Ісуса, дають історичний контекст про час його народження, але суперечать одне одному.

Матвій згадував, що народження Сина Божого сталося за часів правління Ірода Великого. При цьому Лука писав, що це трапилося під час перепису римського намісника Сирії Квірінія.

Друга подія відбувалася у 6 році нашої ери, але Ірод помер щонайменше на сім років до перепису. До нашої ери тривали й інші, але вчені схильні більше пов'язувати народження Ісуса з Іродом. Відтак вважають, що Ісус народився між 6 та 4 роками до нашої ери.

Деякі дослідники намагаються пов'язати народження із Вифлеємською зіркою. Вони припускають, що насправді яскраве явище було кометою, що пролітала під час народження Христа приблизно до квітня 5 року до нашої ери.

Чому Різдво святкують 25 грудня?

Протягом перших кількох століть християнства послідовники цієї релігії не святкували Різдво Христове. Великдень та Богоявлення стали важливими датами лише у II столітті нашої ери, а перша згадка про Різдво 25 грудня датується III століттям.

Щоб Різдво стало частиною християнської традиції, знадобилося ще кілька десятиліть. Приблизно від того часу вчені сперечаються, чи це дійсно було 25 грудня.

Найчастіше вважають, що Христос народився взимку або весною, однак канонічне Євангеліє та неканонічні тексти не дають жодних підказок, коли це відбулося.

З 1200-х років почали звертати увагу на зв'язок між 25 грудня та святом римського бога сонця Соля, яке позначало час після сонцестояння, коли дні починають ставати довшими.

Повна назва свята – Dies Natalis Solis Invicti, що в перекладі з латини означає День народження непереможного Сонця. Італійці досі використовують частинку "Natale" для назві Різдва.

Яким було "Різдво" до християнства?

Дата 25 грудня також близька до свят зимового сонцестояння, що зустрічаються в культурах по всій Європі та Близькому Сході. Багато дохристиянських культур відзначали найкоротший день року – 21 або 22 грудня – як важливий момент у календарі, святкуючи "відродження" сонця та повернення життя.

Германські народи святкували Йоль – давнє свято, пов'язане з вогнем, їжею та оновленням. А кельтські та середземноморські культури дотримувалися традицій, зосереджених навколо сонцестояння як моменту космічного та сільськогосподарського значення.

Раннє християнство виникло у світі, в яких такі сезонні традиції були глибоко вкорінені. Тож, замість того, щоб повністю скасовувати їх, можновладці часто змінювали знайомі дати та символи, надаючи святам нового релігійного значення.

Чому більшість християн світу святкує Різдво не 7 січня

Вже втертє Різдво Україна офіційно відзначає 25 грудня. Після календарної реформи 2023 року дата 7 січня, за яку колись так тримався Радянський союз, перестала бути офіційним вихідним. 

Фактично ситуація дещо інша: більшість справді святкує 25 грудня народження Ісуса Христа, однак частина людей ще не звикла й святкує або два Різдва, або досі 7 січня. 

Крім нас ось так святкують ще п'ять країн у світі (Еритрея, Албанія, Ліван, Білорусь та Молдова), всі інші – визначилися з однією датою.

Коли святкують Різдво?

Є два календарі Юліанський та Григоріанський.

Юліанський календар був запроваджений у 46 році до н.е. за ініціативи Юлія Цезаря. А всі християни почали ним користуватися у 325 році н. е.

Цей календар округлює рік до 366 діб, хоча астрономічно сонячний рік триває 365 діб, 5 годин, 48 хвилин і 6 секунд.

Аж у 16-му столітті Папа Римський Григорій XIII помітив, що це літочислення відстає від астрономічних явищ на 10 днів і ввів свій календар у 1582 році: тоді одразу після 4 жовтня настало 15 жовтня.

Для того, щоб виправити календарну неточність, яка накопичилася впродовж століть, у 1923 році на Синаксі (зібранні усіх архієреїв) представників Православних Церков в Константинополі під головуванням Вселенського Патріарха Мелетія IV було схвалено оновлений, так званий новоюліанський календар.

Чому виникла плутанина 25 грудня чи 7 січня?

Відзначати Різдво Христове 25 грудня Всеправославний Собор в Константинополі вирішив того ж 1923 року, коли й запровадили новоюліанський календар.

На це погодилися майже усі країни світу. Серед незгодних був Радянський союз. З тих часів церква Московського патріархату, а за нею і Київського патріархату в Україні, зберігала вірність Юліанському календарю.

За цим календарем Різдво – 7 січня, а Новий рік мав би бути 14 січня.

За Юліанським календарем "живуть", і відповідно святкують Різдво 7 січня, всього декілька церков у світі.

Єрусалимська, Російська, Сербська, Грузинська, Чорногорська, Польська православні церкви, Афонські монастирі, а також до 2023 року всі Українські православні церкви та Українська греко-католицька церква. За деякими даними, це 25% християн світу.

Інші 75% християн святкують Різдво в ніч з 24 на 25 грудня.

Це римо-католицька церква, більшість протестантських церков, а також частина православних (включаючи Александрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську, Грецьку та Константинопольську, крім Афону).

Тобто 25 грудня помилково пов'язується виключно з католицизмом, адже у цей день святкують більшість православних світу, а отже неправильно казати "католицьке Різдво", коли йдеться про цю дату.

Святкування Різдва 25-го грудня. Як перейшла Україна?

Питання перенесення святкування Різдва в Україні з 7 січня на 25 грудня обговорювалося з 2015 року.

Спершу ми почали відзначати народження Христа двічі на рік. У 2017 році Верховна Рада прийняла закон, який унормував святкування Різдва двічі та зробив 25 грудня вихідним днем. У 2022 році ПЦУ дозволила єпархіям проводити богослужіння на Різдво Христове за Новоюліанським календарем, тобто 25 грудня.

Українська православна церква (раніше офіційно Московського патріархату) була і лишається однозначним противником перенесення святкування. 

Погляди українців на дату відзначення Різдва розділилися. Дехто "новим Різдвом" пропонував ще далі віддалитися від Росії та її церкви, підтвердити європейськість України. Є й такі, хто вважає, що святкування Різдва за Юліанським календарем дає Україні унікальну можливість зберегти власні традиції, які важко підтримувати у сучасному світі.

Після повномасштабного вторгнення росіян на територію України кількість вірян, які підтримали перенесення Різдва на грудень зросла: опитування 2019 року, яке провела соціологічна група "Рейтинг",  засвідчило 25% українців з такими поглядами, у 2021 році їх було 26%, а у 2022-му стало вже 44%.

Крім того, у 2022-му зросла кількість тих, хто відзначає Різдво в обидві дати (з 18% до 25%).

Серед українців також провели опитування в "Дії", згідно з яким 60% українців хочуть святкувати Різдво 25 грудня, а лише 25% – 7 січня.

Кількість людей, які святкують 25 грудня, поступово збільшується досі. За даними Міжнародного республіканського інституту у 2023 році ще більше опитаних святкували Різдво 25 грудня – 53% українців. Тих, хто святкував Різдво 7 січня, навпаки поменшало. Таких респондентів було 11% 2024 року, а 2023-го – 17%.