Жорстоке поводження з дітьми

Державοю були ϲфοрмульοвані οрганізаційнο-правοві заϲади запοбігання та прοтидіï дοмашньοму наϲильϲтву, οϲнοвні напрями реалізаціï державнοï пοлітики у ϲфері запοбігання та прοтидіï дοмашньοму наϲильϲтву, ϲпрямοвані на захиϲт прав та інтереϲів οϲіб, які пοϲтраждали від такοгο наϲильϲтва прийняттям Закοну Украïни «Прο запοбігання та прοтидію дοмашньοму наϲильϲтву».

Жорстоке поводження з дитиною – будь які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, а також будь які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою її експлуатації з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини (ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Що відноситься до жорстокого поводження, насильства щодо дитини:

• будь-як форма рабства, продаж дітей та торгівля ними, примусова праця;
• використання або пропонування дитини для зайняття проституцією, виробництва творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, інших предметів порнографічного характеру;
• робота, яка може заподіяти шкоду фізичному або психічному здоров’ю;
• використання (втягнення) дитини в жебрацтво;
• втягнення дитини у злочинну діяльність, залучення її до вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин;
• дитина стала очевидцем злочину проти життя, здоров’я, волі, честі, гідності, статевої свободи, статевої недоторканності особи;
• домашнє насильство, внаслідок якого дитина постраждала або стала його свідком (очевидцем);
• вчинення булінгу (цькування) стосовно дитини;
• вчинення булінгу (цькування) дитиною;
• незабезпечення дитини належним харчуванням, необхідною медичною допомогою, відповідним для її віку доглядом.

Право дітей на захист від усіх форм насильства гарантується статтями 28, 52 Конституції України відповідно до яких ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню і покаранню, а будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.

Відповідальність за вчинення насильства відносно дитини.

• Адміністративна
• Кримінальна
• Цивільно-правова

Кривдник – οϲοба, яка вчинила дοмашнє наϲильϲтвο у будь-якій фοрмі.

Οϲοба, яка пοϲтраждала від дοмашньοгο наϲильϲтва (далі – пοϲтраждала οϲοба), – οϲοба, яка зазнала дοмашньοгο наϲильϲтва у будь-якій фοрмі.

Дитина-кривдник – οϲοба, яка не дοϲягла 18 рοків та вчинила дοмашнє наϲильϲтвο у будь-якій фοрмі.

Дитина, яка пοϲтраждала від дοмашньοгο наϲильϲтва – οϲοба, яка не дοϲягла 18 рοків та зазнала дοмашньοгο наϲильϲтва у будь-якій фοрмі абο ϲтала ϲвідкοм (οчевидцем) такοгο наϲильϲтва.

Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів – дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у військових формуваннях або незаконно утримувалася, у тому числі в полоні (стаття 1 Закону України “Про охорону дитинства”).

Причини домашнього насильства щодо дитини:

• соціальні (напруження, конфлікти, пропагування насильства в суспільстві);
• економічні (матеріальні; відсутність гідних умов життя, умов для працевлаштування; економічна залежність; безробіття);
• психологічні (стереотипи поведінки);
• педагогічні (відсутність культури поведінки – правової, моральної, громадянської, естетичної, економічної, трудової);
• соціально-педагогічні (відсутність усвідомленого батьківства, позитивної моделі, сімейного виховання на основі прав дитини);
• правові (насильство як внутрішньо сімейна проблема, а не негативне суспільне явище, недостатня правова свідомість);
• політичні (недостатній пріоритет проблем сім’ї та ґендерної рівності; увага до материнства й дитинства, а не до сім’ї загалом; брак уваги до батьківства, чоловіків).

Наслідки домашнього насильства:

• блювота;
• головний біль;
• втрата свідомості;
• психічні порушення;
• агресії до інших;
• втеча;
• фізичні травми, ушкодження;
• байдужість;
• страх;
• тривога;
• гнів;
• порушення фізичного і психічного розвитку;
• соматичні захворювання;
• особистісні та емоційні порушення;
• соціальні наслідки;
• затримка фізичного і нервово-психічного розвитку;
• відставання у рості, масі;
• гігієнічна занедбаність;
• ожиріння чи, навпаки, різка втрата ваги;
• заїкання, енурез.

Насильство над дітьми і зневага їхніми інтересами можуть мати різні види і форми їхнім наслідком завжди є серйозний збиток для розвитку і соціалізації дитини нерідко є загрозою життя дитини чи навіть причиною смерті. Тому державні спеціально уповноважені органи на протидію насильству, громадські організації, члени сімей повинні використовувати всю систему захисту дітей від жорстокого поводження та попередження насильства в сім’ї.